Зупинюсь на ключовій фразі, яка вразила мене. Йдеться про лист Григорія Сковороди до свого учня Михайла Ковалинського, він пише: "Не той щасливий, хто бажає кращого, а той, хто задоволений тим, чим володіє".
Тому, нам завжди потрібно бути вдячними Богу за те, що ми вже маємо, а вже потім бажати чогось більшого. Все має починатися з подяки. |
| Поле серед і понад поля... |
А також наголошу на ще одній фразі теж з цієї ж переписки: "Самотня людина - або дикий звір, або бог" (до речі у Арістотеля також є подібна синтенція).
Цю фразу важче трактувати, але в ній закладений глибокий зміст: у своєму загалі всі люди - соціальні і прагнуть суспільства, спілкування, визнання, тощо.
Але є й особистості (можна упростивши сказати "інтроверти"), які не прагнуть цієї "соціалізації" і такі люди або стають геніями або повними "відлюдьками"...
Немає коментарів:
Дописати коментар