Моаї - таємничі кам'яні статуї острова Пасха

Моаї

Моаї — найбільша загадка і "бренд" острова Пасхи. Всупереч поширеній думці, вони «дивляться» не в бік океану, а вглиб острова. Деякі моаї мають «шапки» з червоного каменю. Виготовлялися моаї в каменярнях в центрі острова. Яким чином вони перевозилися до узбережжя, невідомо. За легендою вони «йшли» самі. Останнім часом добровольці-ентузіасти знайшли кілька способів для транспортування кам'яних блоків. Але яким з них користувалися давні жителі (або якимось своїм), поки не визначено. Безліч недороблених бовванів знаходяться в каменярнях. При детальному вивченні острова складається враження, що робота над статуями була припинена раптово.

Усі моаї монолітні. Вага іноді досягає більш 20 тонн, а висота — понад 6 метрів. Була знайдена незакінчена скульптура заввишки близько 20 метрів і вагою в 270 тонн.

Для чого ми живемо?

Для багатьох з нас не нове це питання - "для чого ми живемо?", "яка ціль мого існування?", ...

Для чого ми живемо і чи "живемо" взагалі?

Розмірковуючи і аналізуючи численні думки філософів, можна прийти до різних думок.

Моніторячи думки видатних філософів, в т.ч. німецьких, австрійських, враховуючи матеріалізм "нашого" життя, не можливо повністю відкидати ідею еволюційної системи розвитку людства. Дійсно, спостерігаючи за сьогоднішнім "динамічним" темпом життєдіяльності людини, матеріальну складову відкидати повністю неможливо. Але чи народжена людина лишень для того, щоби забезпечити себе і близьких, а в кращому випадку - досягнути більшого достатку і спробувати  смак влади над кимось....?

Ежедневные размышления и события: Роздуми про війну з московитами... (по Юрію Немиричу)

Ежедневные размышления и события: Роздуми про війну з московитами... (по Юрію Немиричу)

Роздуми про війну з московитами... (по Юрію Немиричу)

З трактату "Роздуми про війну з..."

Дуже цікавим видався мені твір Юрія Немирича 1634 року "Роздуми про війну з московитами".
Зважаючи на сьогоднішню гібридну війну з Росією на сході України мені вдалося

Григорій Сковорода: про людину і війну

Зупинюсь на ключовій фразі, яка вразила мене. Йдеться про лист Григорія Сковороди до свого учня Михайла Ковалинського, він пише: "Не той щасливий, хто бажає кращого, а той, хто задоволений тим, чим володіє".

Тому, нам завжди потрібно бути вдячними Богу за те, що ми вже маємо, а вже потім бажати чогось більшого. Все має починатися з подяки.

Поле серед і понад поля...

"Постоянный мир был бы тоже самое, что постоянная война. Война - это мир." (George Orwell)